top of page
Блог 8-А класу ЗОШ №23
24 травня - День святих Мефодія і Кирила, День слов'янської писемності та культури
Щорічно 24 травня у всіх слов'янських країнах відзначають День слов'янської писемності і культури та урочисто прославляють творців слов'янської писемності святих Кирила і Мефодія - вчителів словенських. Як відомо, святі рівноапостольні брати Кирило і Мефодій походили зі знатного і благочестивого роду і проживали в грецькому місті Солуні.
18 травня - День скорботи і пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу
18 травня, починаючи з 1994 року в Україні, згідно Указу Президента № 165/94 від 14 квітня 1994 року, відзначається День скорботи і пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу
9 травня - День Перемоги
9 травня 1945 Радянська армія ціною мільйонів життів здобула перемогу над фашистською Німеччиною. Цей день, напевно, один з найбільш пам'ятних для українського народу і всіх народів пострадянського простору
26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна аварія в історії людства — вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС і сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році.
7 квітня - Благовіщення Пресвятої Богородиці
Благовіщення Пресвятої Богородиці - найсвітліше християнське свято, яке православна церква відзначає 7 квітня (за новим стилем), і в православ'ї він входить до числа дванадесятих свят.
1 квітня - День сміху, Дарини та Хризанта:
На думку деяких дослідників, традиція жартувати 1 квітня походить ще від античного фестивалю Деметрія, який відбувався на початку квітня, і в основі якого лежала легенда про викрадення богом підземного світу Аїдом доньки богині Деметри — Прозерпіни. Пошуки доньки ні до чого не призвели — адже її крики були лише обманною луною.
Ще одна гіпотеза пов'язує святкування Дня сміху з весняним рівноденням за Григоріанським календарем.
Є також версія про походження традиції з подій, що описані в віршах з одинадцятого по п'ятнадцятий глави двадцять восьмої Євангелія від Матфея . За цією версією, у день, що відповідає сучасному 1 квітня, відбулося Воскресіння Христове, а римська варта могили, поширивши неправдиві відомості про те, що тіло ніби-то було вкрадене учнями Христа, стала зачинателем звичаю поширення неправдивої інформації (розіграшу) у цей день.
Як припускають науковці, до нас це свято прийшло з Німеччини, імовірно, на початку XVIII ст. Його називали ще брехливим днем або Марією-брехухою — одним із народних прізвиськ Марії Єгипетської — святої VI ст., день вшанування якої за старим стилем збігається з 1 квітня. Того дня дівчата дурили людей, аби верховодити майбутнім чоловіком.
Як бачимо, для України це свято нове, але дуже швидко прижилося ставши справді своїм і рідним.Тому до цього дня маємо народну приказку: «Першого квітня — брехня всесвітня!».
Вже мають зійти останні сніги. В народі помічали:
- Якщо тепла погода, то буде добрий врожай.
24 березня - Всесвітній день боротьби з туберкульозом
Щорічно у всіх країнах світу, і звичайно ж в Україні, 24 березня відзначають День боротьби з туберкульозом. Цей день був встановлений Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ). У 1882 році 131 років тому відомий німецький мікробіолог Роберт Кох оголосив про відкриття збудника туберкульозу. Всесвітній день боротьби з туберкульозом має мету застерегти населення від епідемії туберкульозу
22 березня – Сорок святих:
Свято весняного рівнодення (день дорівнює ночі).
Матері вранці готували сорок «жайворонків» (смаковите обрядове печиво у формі пташок) та віддавали їх дітям. Діти в свою чергу, співаючи веснянки, бігли з ними до саду і чіпляли їх на дерева. В інших регіонах їх дарували сусідам «щоб краще велися в господарстві гуси».
З цього дня по всій Україні вже співали веснянок, адже прийшла весна. Але літні люди подейкували, що «Сорок вятих ще можуть кинути сорок лопат снігу».
В цей день дівчата частували хлопців варениками «щоб мороз любистку не побив», а учні дарували своїм вчителям сорок бубликів «як подяка за мудру науку». Навіть сорока кладе до свого гнізда сорок паличок.
На півдні України пасічники виставляли вулики, а господині висаджували розсаду капусти.
Завбачливі господарі в цей день готували збіжжя для ранніх зернових, та гарбузове насіння.
Також слідкували за природою:
- Якщо в цей день тепло, то ще сорок днів буде хороша погода, а якщо холодно, то буде так ще сорок днів.
- Дружно тане сніг – до активної повені та буйних трав.
- На Сорок святих погода, то на гречку урода.
21 березня - Всесвітній день поезії
Згідно резолюції 30-ї сесії ЮНЕСКО, яка проходила в 1999 році в Парижі, було прийнято рішення щорічно відзначати Всесвітній день поезії(World Poetry Day). Основна ідея цього свята полягає у збереженні зникаючих мов, розвитку літературного жанру, поширенні поетичного руху в усьому світі.
ВЕЛИКИЙ ПІСТ:
Це найдовший та найсуворіший піст. Заборонялися не лише м’ясні та молочні страви (продукти тваринного походження, в тому числі і яйця), але і різноманітні забави та дозвілля (пісні, ігрища, вживання алкоголю, тютюнокуріння та навіть статеві взаємини). Проте дозволялося вживання риби. Триває цей піст сім тижнів, і завершується Великоднем.
Перший день посту називається «Жилавим понеділком». Почувши церковний дзвін, парафіяни кажуть «Хрін і редька». Це означає, що вони не забули про піст. Помічали:
- Як у жилавий понеділок ясно, то пшениця вродить рясно.
У суботу «першої седмиці» жінки замовляли велику панахиду по померлих, а найбільш богомільні в цей день навіть говіли.
Протягом «другої та третьої седмиці» жінки посилено пряли, щоб встигнути до свята Сорока святих (22 березня).
Четверту і «переломну» седмицю в народі називали «Середохрестя» чи «Середопістя», середу ж називали «середохрестною», а неділю – «христопоклонною», оскільки віруючі намагалися бити якомога більше поклонів.
За давнім віруванням, щоб розсаду не побив мороз, її потрібно сіяти лише в піст. Найкраще, якщо сприяла погода, робили це на середохресну середу. Протягом тижня висівали також і мак. Вважалося, що на «хрестя» ворона хрест кладе, тобто починає готувати гніздо.
На середохрестя випікали з пшеничного борошна спеціальні обрядові хлібці у вигляді хрестиків, яке називалося «хрести» або «христці». Їх відносили в комору, та занурювали у посівне зерно, де тримали до першого посіву яровини. Коли сіяли, сівач клав хрестці посеред ниви, а закінчивши роботу приносив їх додому та віддавав худобі.
П’ятий тиждень називався «Похвальний», а шостий «Вербовий». На цей час припадали роботи у полі. Останній тиждень називався «Чорний».
Сам піст завершується величним християнським святом - Великоднем (1 травня).
9-10 березня - Шевченківські дні:
"І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син і буде мати,
І будуть люди на землі"
Вітаємо зі святом Весни!
Бажаємо здоров'я та радості життя!
В цьому році святкування Масляної починається сьогодні, 7 березня. Воно триватиме цілий тиждень, аж до 13 числа! Здавна люди таким чином зустрічають весну, проводжають зиму та готуються до Великого посту.
Незмінним атрибутом свята є млинці: традиційно їх їдять багато і скрізь, де тільки є можливість. Масляний тиждень закінчується Прощеною неділею, коли у рідних і друзів просять пробачення за «кривди», заподіяні протягом року.
Увага карантин
КАРАНТИН!
Карантин в навчальних закладах м. Запоріжжя подовжено до особливого розпорядження. Рішення щодо подовження або припинення карантину буде розглядатись у вівторок, 09.02.2016р. Слідкуйте за інформацією!
29 січня - День пам'яті Героїв Крут
29 січня 1918 року збройне зіткнення на залізничній станції біля села Крути юної Української Народної Республіки (близько 600 чоловік) і знаменита Червона гвардія Радянської Росії. Указ Президента України про «День пам'яті Героїв Крут» № 15 /07, який відзначається 29 січня, був підписаний 15 січня 2007 року.
28 січня - Міжнародний день захисту персональних даних
28 січня відзначається Міжнародний день захисту персональних даних (Data Protection Day). Це свято було встановлено для того, щоб користувачі мережі не забували про дотримання правил поведінки в інтернеті, які допомагають убезпечити їх віртуальне і реальне життя.
27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту
Щорічно 27 січня відзначається Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту (International Holocaust Remembrance Day), який є першим всесвітнім днем пам'яті жертв Голокосту. День був затверджений Генеральною Асамблеєю ООН 1 листопада 2005 року в резолюції 60/7.
22 січня - День соборності України:
Це державне свято України, яке відзначають щороку в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.
У цей день також прийнято згадувати іншу подію, яка відбулась рівно на рік раніше 22 січня 1918 р. - прийняття IV Універсалу УЦР, яким проголошувалася повна незалежність УНР.
Офіційно в Україні День соборності відзначають з 1999 року.
Для жителів сучасної України цей день є важливим національним святом, оскільки символізує єдність країни; його святкування супроводжується урочистостями на державному рівні.
19 січня - Водохрещі, Йордана:
Вранці, люди йшли до церкви на освячення води. На переважній більшості території робили це на водоймищі (річка, озеро, ставок). Із льоду вирізували проруб у вигляді хреста, а сам льодяний хрест обливали буряковим квасом та ставили неподалік у кучугуру снігу. Саме тут сільський батюшка провівши церковний ритуал і освячував воду.
Люди, набравши святої води, змочали нею очі (щоб добре бачити), вуха (щоб добре чути) та голову (щоб мудрою була). Крім того нею намагалися ще обтерти хворі місця. Найбільш хоробрі намагалися скупнутися у прорубі, щоб не хворіти увесь рік.
Прийшовши додому, господар обкроплював обійстя та хату новою святою водою, щоб все велося у сім’ї, та оминули злидні.
Після цього всі сідали за святковий стіл, де були не лише пісні але й скоромні страви. За столом годилося обов’язково скуштувати хрещенської святої води, особливо тим, хто страждав на шлунково-кишкові хвороби.
Загалом свята хрещенська вода дуже шанувалася у народі. Нею лікувалися від багатьох недуг, святили будівлі, тварин, збіжжя тощо. Карафка із нею завжди і у кожній сім’ї стояла на покутті.
На період Водохрещ співпадали так звані «хрещенські морози». Це були найлютіші зимові морози, які опісля цього свята вже мали слабнути: «Тріщи не тріщи, а вже минули Водохрещі».
В цей день завбачували погоду:
- Риба табунами ходить – на рої добре;
- На Водохрещі тепло – на неврожай;
- Якщо пасмурно – хліба буде вдосталь;
- Йде лапатий сніг – на врожай;
- Повний місяць – на великий розлив вод навесні;
- Зоряна ніч – на врожай горіхів та ягід;
- Якщо під час освячення йде сніг – добре колоситиметься пшениця.
bottom of page